СТРА́ЖНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до стражник 1;
// Належний стражникові. — Сьогодні ж пошліть.. за стражниками. А завтра ми дамо наймитів. Коли на полі забряжчить стражницька шабля, то наші наймити спокійно намантачать коси (Михайло Стельмах, I, 1962, 567).
СТРАЖНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова