СТРАВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко СТРАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., СТРАВИТИ, стравлю, стравиш; мн. стравлять; док., перех.
1. Провадити спаш чого-небудь. Бувають.. випадки, коли озимина переростав і її спасують. Цього не слід допускати тому, що тварини витоптують рослини, стравляють їх дуже низько, а іноді навіть витягують з корінням (Хлібороб України, 8, 1972, 17); Стравити луки.
2. перев. док., діал. Сприйняти. — Не хоче мене пан, я обернуся до хлопів. Побачимо, як він се стравить (Іван Франко, VIII, 1952, 93).