СТРАТЕ́НЕЦЬ, нця, чол., заст. Людина, засуджена до страти. * У порівняннях. Мовчки оглядався він, як мрець, що вийшов з могили, або помилуваний стратенець (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 408).
СТРАТЕНЕЦЬ
Тлумачення слова
СТРАТЕ́НЕЦЬ, нця, чол., заст. Людина, засуджена до страти. * У порівняннях. Мовчки оглядався він, як мрець, що вийшов з могили, або помилуваний стратенець (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 408).