СТРАШКІ́В, кова, кове. Прикм. до страшко; належний страшкові.
♦ Не страшків син; Не страшкові діти — те саме, що Не [з] полохливого (лякливого і т. ін.) десятка (див. десяток). [Анна:] Не боюсь я його. [Жандарм:] Ну, я також не страшків син (Іван Франко, IX, 1952, 130).