СТРАМО́ВИСЬКО, а, сер., розм. Те саме, що сором 2—4. Павлик чоло хмурить, очей не підводить: хоч би до нього черга не дійшла, страмовисько на весь клас (Костянтин Гордієнко, Буяп, 1938, 38); — У санвзвод підеш? — Ти що: п’яний чи кулака просиш? Пішов би я на страмовисько! — Дуже ти боїшся страмовиська… (Олесь Гончар, III, 1959, 278).
СТРАМОВИСЬКО
Тлумачення слова