СТРАКТУВА́ТИ, ую, уєш, перех., рідко. Док. до трактувати 1, 2. Біда, коли високий чин Та припаде малому.. Скажи такому ти слівце Напроти, не в догоду, — Страктує він як випад це Проти всього народу!.. (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 7); Йому [О. Довженку] чужий безкрилий натуралістичний побутовізм. Він прагне страктувати образ по-своєму (Літературна Україна, 17.VI 1969, 4).
СТРАКТУВАТИ
Тлумачення слова