СТРАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Провадити страхування свого життя або свого майна. — Про земські, бач, Діла зібрались [пани] рахувати: Мости де ставить, путь вестиг Як від пожежі страхуватись (Панас Мирний, V, 1955, 284).
2. перен. Уберігати себе від чого-небудь небажаного, неприємного. — Ти страхуєшся на той випадок, коли голос матимуть такі, як Бронко Завадка? — Браво, .. ти майже вгадала! (Ірина Вільде, III, 1968, 418); Тричі пройшли [розвідники] вже, пересвідчились, що нікого немає, чого ще страхуватись, коли кожну хвилину може з’явитись розводящий зі зміною вартових?! (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 313).
3. Пас. до страхувати.