СТРАХОВІ́ТТЯ, я, сер., рідко.
1. Те саме, що страховище. Гнітючий настрій опанував бійців. Не чути було розмов, похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 74).
2. у знач. присл. Те саме, що страх 4. Чи ти ба, яке страховіття надворі (Словник Грінченка).