СТРАХА́ЮЧИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до страхати.
2. у знач. прикм. Який викликає, вселяє почуття страху. По деякім часі, мов по команді, гієни рушають прямо на левиць, видаючи страхаючі, «неземні» звуки. Левиці відступають (Наука і життя, 9, 1971, 50).