СТРАЙКОВИ́Й, а, е. Прикм. до страйк. Восени 1918 р. страйковий, партизанський і повстанський рух охоплює всю Україну (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 37); В ході страйкової боротьби в робітничих гуртках і союзах формувався авангард пролетаріату, підготовлений до сприйняття ідей марксизму (Комуніст України, 9, 1967, 88);
// Який очолює боротьбу страйкарів. Членів страйкового комітету поліція схопила і кинула в тюрму (Колгоспник України, 12, 1957, 17).
СТРАЙКОВИЙ
Тлумачення слова