СТО́ВЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до стовстити.
2. у знач. прикм. Який має стовщення. Багаторічна трав’яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (Лікарські рослини.., 1958, 43).
СТО́ВЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до стовстити.
2. у знач. прикм. Який має стовщення. Багаторічна трав’яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (Лікарські рослини.., 1958, 43).