СТОВПОТВОРІ́ННЯ, я, сер., розм. Безладне скупчення кого-, чого-небудь, яке супроводжується галасом, метушнею і т. ін. На великому шляху Львів — Ужгород Ціле стовпотворіння. Весь шлях забитий автомашинами (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 92).
♦ Вавілонське стовпотворіння — безладдя, гармидер, при якому люди не розуміють один одного. Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавілонського стовпотворіння. З ранку до ночі горлають водоноси, вищать шарманки, іржуть коні (Олесь Гончар, I, 1959, 37).
СТОВПОТВОРІННЯ
Тлумачення слова