СТОВКО́ВИСЬКО, а, сер. Скупчення людей; штовханина, сум’яття. Довірливі люди валом валили на Маковея до кринички.. Таке стовковисько на його землі не дуже подобалось Стадницькому (Михайло Стельмах, I, 1962, 256);
// Місце, де скупчується багато людей. Одчайдушно штовхалися безвусі парубчаки, танцюючи один з другим; у носі щипав сухий пил — на стовковиську він стояв хмарою (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 243).
СТОВКОВИСЬКО
Тлумачення слова