СТОВБУ́ШКА, и, жін., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (Хлібороб України, 8, 1969, 22); Збиральні корзинки [для смородини й аґрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (Садівництво і ягідництво, 1957, 232).
СТОВБУШКА
Тлумачення слова