СТОВБУРИ́НА, и, жін., розм.
1. Те саме, що стовбур 1. От він злазити почав, Сповз на стовбурину… Враз собака загарчав І вхопив штанину (Григорій Бойко, Билиці.., 1958, 5); Цілющий теплий сік напоїв сухе коріння і потік по стовбурині (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 140).
2. Один стовбур (у 1 знач.).