СТОТИ́СЯЧНИЙ, а, е.
1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто тисяч. Стотисячний примірник.
2. Який складається із ста тисяч яких-небудь одиниць або оцінюється ста тисячами одиниць. Каховка, .. містечко Таврійської губернії, перетворювалось на час ярмарку в місто з стотисячним населенням (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 32); В червні 1651 р. українська армія разом з татарською ордою зустрілась із стотисячною польською армією під містечком Берестечком (Історія УРСР, I, 1953, 247);
// Який вміщує сто тисяч або дуже багато яких-небудь одиниць. Змовк оратор. І в кімнаті Б’ється оплесків шквал, Що здалось — не десятки солдатів, А стотисячний зал (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 22).