СТОСИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має нездоланну силу; дужий, могутній. Здавна сонце сія, здавна дикі льоди торосила природа стосила (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 104); Вітчизна крила Йому [солдатові] незборені дала. Він полетів — орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 101).
СТОСИЛИЙ
Тлумачення слова