СТОРОЖОВИ́К, а, чол., розм. Сторожовий катер, човен. Їх [моряків] помітив у морі наш сторожовик і хотів узяти на борт (Василь Кучер, Голод, 1961, 201).
СТОРОЖОВИК
Тлумачення слова
СТОРОЖОВИ́К, а, чол., розм. Сторожовий катер, човен. Їх [моряків] помітив у морі наш сторожовик і хотів узяти на борт (Василь Кучер, Голод, 1961, 201).