СТОРОЖКА, и, жін. Приміщення для сторожа або військових вартових. Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (Нечуй-Левицький, II, 1956, 206); Біля сторожки лісника, над болотачи, затишний є куточок… (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 71); Школа містилася в колишній церковній сторожці (Михайло Стельмах, I, 1962, 198).
СТОРОЖКА
Тлумачення слова