СТОРОНИ́ТИ, роню, рониш, недок., від кого — чого, діал. Сторонитися. При княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара (Іван Франко, VI, 1951, 65); — Зле робиш ти, Аглая-Феліцітас, що сторониш від цього чоловіка (Ольга Кобилянська, III, 1956, 334).
СТОРОНИТИ
Тлумачення слова