СТОРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який триває сто років. Пройшовши сторічний шлях творчих пошуків і славних звершень,.. театр щиро несе радість радянським людям (Мистецтво, 6, 1967, 12); Сторічна війна;
// Віком сто років. Сторічна бабуся.
2. Який живе, триває і т. ін. близько ста або понад сто років;
// Який росте близько ста або понад сто років (про ліс, окремі дерева і т. ін.). Стомлений подорожній міг заспокоїти спрагу свою і відпочити біля води, в тіні сторічних горіхів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 259);
// Пов’язаний з чим-небудь, що відбувалося дуже багато років тому. Сторічні спогади; Сторічна давнина.
3. Стос. до часу, періоду тривалістю сто років. Сторічному ювілею Леніна присвятили письменники і митці Києва свої творчі звіти перед трудящими столичної області (Вітчизна, 7, 1969, 220).