СТОРЧОВИ́Й, а, е. Який має напрям вертикалі; вертикальний, прямовисний. Біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Борис Грінченко, I, 1963, 367); [Левко:] Найкращий плужок був би отой, що я ухвалив, з сторчовим лемешем (Марко Кропивницький, III, 1959, 223);
// Який має вертикальне положення; стоячий. Костецький.. сидів біля свого бліндажа на сторчовій колоді, на якій Баня звичайно колов дрова (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 226); Сторчовий комір.
СТОРЧОВИЙ
Тлумачення слова