СТОРЧОГЛЯ́Д, а, чол., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 206).
СТОРЧОГЛЯД
Тлумачення слова
СТОРЧОГЛЯ́Д, а, чол., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 206).