СТО́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., СТОПИ́ТИСЯ, стопиться; мн. стопляться; док.
1. З’єднуватися в розтопленому вигляді (про метали, жири і т. ін.). Стопитися в один метал.
2. Нагріваючись, ставати рідким; розтоплюватися. Сніг стопився, теплий вітер повіяв з полудня (Іван Франко, VI, 1951, 266); * Образно. Наймане військо, що привів королевич із собою, зменшилося наполовину, стопилося, як сніг від сонця (Осип Маковей, Вибр., 1956, 547).