СТОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СТОПИТИ, стоплю, стопиш; мн. стоплять; док., перех.
1. Розтопивши кілька плавких речовин, з’єднувати їх. в одне ціле. Стопити срібло з золотом; * Образно. — Чого горять твої червоні очі і стоплюють у вогні разом страх і зненависть? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226).
2. Нагріваючи, робити рідким; розтоплювати. І злотники ізібрались [зібралися], Золото стопили, І на диво всьому світу 3 нього плуг зробили (Степан Руданський, Тв., 1959, 514); Стопити сніг.
3. розм. Виготовити з розплавленого металу. На горбку Святую церков.. збудували на стовпах,.. хрест із золота стопили (Степан Руданський, Тв., 1959, 67).