СТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стопити;
// у знач. прикм. Літак ударився сторч об камінну скелю і, сплюснувшись коржем, загорівся.. Зажурено дивилися [хлопці] на безформні купи стопленого металу (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 90).
СТОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова