СТОМЛЮВАТИ

СТОМЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко СТОМЛЯТИ, яю, яєш, недок., СТОМИТИ, стомлю, стомиш; мн. стомлять; док., перех. і без додатка. Доводити до втоми; натомлювати. Яскраве електричне світло стомлювало очі (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 160); Вечорами довгими осінніми, як вже стомить мене робота, — заберу обойко [синів] до себе та почну.. навчати (Марко Вовчок, I, 1955, 274); Три дні й чотири ночі безперервного бою з офіцерством і гайдамаками стомили робітників (Олександр Довженко, I, 1958, 59);
//  Викликати нудьгу, нехіть і т. ін. своєю одноманітністю, довготривалістю. [Василина:] Два місяці на курорті? [Ага:] Два місяці. Це так стомлює (Олександр Корнійчук, II, 1955, 245); Довга божа служба стомила дівчаток (Олесь Донченко, III, 1956, 27).