СТОЯЗИ́КИЙ, а, е, поет. Який має багато язиків. Над полум’ям червоним стоязиким Вже лагодить [солдат] похідний казанок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 135);
// Утворений багатьма голосами, звуками (про галас, гомін і т. ін.). Природи гомін стоязикий Заполонив поля, гаї… (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 42);
// Різномовний. В гомінливий, стоязикий порт Нас.. море принесло широке (Максим Рильський, II, 1960, 19); Розкуються народи І побратаються в вольній сім’ї стоязикій (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 32).
СТОЯЗИКИЙ
Тлумачення слова