СТОЯТИСЯ, стоїться, недок.
1. частіше із запереч. част. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися. Свічка, що блимала.., як у тумані, відразу, здалося, спалахнула ясно-ясно.. Петрові стає.. душно… Не стоїться на місці (Степан Васильченко, II, 1959, 117); Хоча Шура вислала вперед санітарів, а саму її комбат не пускав туди, поки не буде в цьому крайньої потреби, — їй не стоялося тут (Олесь Гончар, III, 1959, 219).
2. рідко. Те саме, що коштувати 1. Була на йому біла свита Із шаповальського сукна, .. Сім кіп стоялася вона (Іван Котляревський, I, 1952, 110).