СТОГОЛО́СИЙ, а, е. Який складається із ста або багатьох голосів. Лісові не було кінця-краю. Стоголосий пташиний хор вітав небо і землю (Олесь Донченко, III, 1956, 74);
// Утворений багатьма голосами, звуками. Стоголосий гомін стояв у залі (Андрій Головко, II, 1957, 510); Стоголосий гамір наповнює величезну кімнату (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 28); Далеко в отарах губиться стоголосий пташиний крик (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 169);
// Який виконується багатьма голосами. Полетіла лісом стоголоса партизанська пісня (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 45); В кожнім селищі і місті стоголосий спів луна (Наталя Забіла, Промені, 1951, 138);
// Здатний утворювати цілу гаму звуків. Гули бджоли. Мільйони бджіл, як одна стоголоса кобза (Олесь Донченко, VI, 1957, 11); Стоголосі сурми;
// Сповнений багатьма голосами, звуками. На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе (Максим Рильський, I, 1960, 123); На курний стоголосий базар вони так і не зайшли, несподівано зупинившись перед.. вітриною, в якій висіла газета (Василь Кучер, Голод, 1961, 354);
// Галасливий, гомінкий. Холодна зала пошарпаного будинку ледве вмістила в собі стоголосий молодий натовп (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 41); Кармелюк стояв на порозі щасливої волі, і йому здавалося, що навіть стоголосе птаство відчуло його радість (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 57);
// Який поширюється багатьма людьми (про чутки, плітки і т. ін.). Стоголоса звістка про розгром партизанами табору військовополонених приголомшила німців (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 153).
СТОГОЛОСИЙ
Тлумачення слова