СТОГОЛО́СНО. Присл. до стоголосний. — Нема-а! Нема-а! — весело стоголосно розкотилось у відповідь (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 335); У траві.. стрикотали [стрекотали] стоголосно всілякі коники та цвіркуни (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 3).
СТОГОЛОСНО
Тлумачення слова