СТОЧУВАТИСЯ 1, ується, недок., СТОЧИТИСЯ, сточиться, док.
1. Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Сточується в ґрунті залізне рало (Микола Зеров, Вибр., 1966, 366); Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу (В’язання крючком, 1957, 5).
2. тільки недок. Пас. до сточувати1.
СТОЧУВАТИСЯ 2, ується, недок., СТОЧИТИСЯ, сточиться, док.
1. Повільно витікати, виливатися звідки-небудь (про рідину).
2. діал. Скочуватися. Тихо-тихо падав той горох [роса] на трави, на листки, на квітки,.. сточуючись у глибину їх барвистих чашечок (Іван Франко, VII, 1951, 143).
3. тільки недок. Пас. до сточувати2.
СТОЧУВАТИСЯ 3, ується, недок., СТОЧИТИСЯ, сточиться, док.
1. Скріплюватися, з’єднуватися одне з одним, утворюючи одне ціле (про деталі, кінці і т. ін.). * Образно. Знайома мелодія пісні, мов тонка нитка, все снується, обривається, сточується і знову снується далі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 21).
2. тільки недок. Пас. до сточувати 3.
СТОЧУВАТИСЯ 4, ується, недок., розм., рідко. Пас. до сточувати 4.