СТОЧЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сточити1. Кора на дереві зійшла, і стовбур, сточений жуками, вимитий дощами та висушений сонцем, жовтів і вилискував (Олесь Донченко, IV, 1957, 39); Єдине, що прикрашало цей сточений шашелем будинок, була довга алея бузку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 134); * Образно. Пильніше на останки ці [римські руїни] поглянь, На все, що віку сточене зубами, Ще й досі мудро устає над нами (Микола Зеров, Вибр., 1966, 448); * У порівняннях. Там, де за годину ще красувалися чітко окресленими лініями ворожі траверси,.. тепер залишилась, як шашелем сточена, як чорною віспою побита, до нутра розвернута земля (Петро Панч, I, 1956, 124);
// у знач. прикм. Сточений жолудь.
СТОЧЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сточити 2.
СТОЧЕНИЙ 3, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сточити 3.
СТОЧЕНИЙ 4, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сточити 4.