СТЛУ́МИТИ, млю, миш; мн. стлумлять; док., перех., розм. Подавити, заглушити; затамувати. [Юда:] Досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього — я її стлумив (Леся Українка, III, 1952, 135); Лише словами — крилами тугими Він подолає глушину доріг.. І тільки пісня, кинута в Литву, Можливо, стлумить спазми ностальгії (Микола Бажан, Роки, 1957, 282).
СТЛУМИТИ
Тлумачення слова