СТЬМА́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Зробити що-небудь темним, невидимим або менш помітним, менш виразним; затьмарити. Його красу не стьмарити нікому, і зріст його не зупинить. Немає меж буянню молодому, сміється в лісі кожна віть (Микола Терещенко, Правда, 1952, 105).
2. перен. Зробити сумним, похмурим, зажуреним; засмутити.