СТЯГ, а, чол., уроч. Те саме, що прапор 1. З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (Олесь Гончар, III, 1959, 387); Легенький вітрець надимав полум’яний стяг (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 324); * Образно. Україно! Ти в славній борні [у Великій Вітчизняній війні] не одна, В ній з тобою під стягом багряним — народи! (Максим Рильський, II, 1960, 179); * У порівняннях. Вранішня полум’яна заграва Стояла над Карпатами, як стяг (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 76). * .
♦ Піднімати (підіймати, підняти, підійняти, підносити, піднести і т. ін.) стяг — вести боротьбу за що-небудь, в ім’я чогось, виступати з якоюсь ідеєю. Ми ж не злякаємось! Гордо та сміло Стяг піднесемо за правеє діло (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 276).
СТЯГ
Тлумачення слова