СТІЖКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на стіг. З-під барвистого серпанка [серпанку] виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (Іван Франко, III, 1950, 92); На горбатих горах пахучі сосни випростують стіжкуваті верхи (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 210); Витягнув стрик [батьків брат] Гаврило невеличку крисаню з круглим стіжкуватим наголовачем (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 130).
СТІЖКУВАТИЙ
Тлумачення слова