СТІЖЕЧОК

СТІЖЕ́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до стіжок. [Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою… (Марко Кропивницький, I, 1958, 59); Коли вже на току біля клуні виросло два стіжечки, — один жита, другий пшениці, — батько спитав: — Ти в книжку заглядаєш? (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 35);  * Образно. Кущі трави, Стіжечки верб, На вежі герб — Могутній лев, Який підійме грізний рев, Лише поруш цю тишину (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 18).