СТІНОБИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що стінопробивний. Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани (Павло Загребельний, Диво, 1968, 263); В XIII столітті змінилися умови війни, з’явилися стінобитне знаряддя й каменекидальна артилерія, а разом з ними — стратегія й тактика війни (Літературна Україна, 9.IX 1966, 4).
СТІНОБИТНИЙ
Тлумачення слова