СТІБАТИ

СТІБАТИ, аю, аєш, недок., перех. Прошивати наскрізь, поклавши між підкладкою й верхом шар вати, ватину і т. ін. Стібати ковдру;
//  рідко. Прокладати стібки; шити. Сіла [Оксана] край віконця і давай би то шити.. Не схватиться.., що узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляди (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 438).