СТЕРИЛІЗА́ТОР, а, чол.
1. Апарат, пристрій для стерилізації (у 1 знач.). Шприци, голки та інші інструменти кип’ятять у спеціальному стерилізаторі, який являє собою чотирикутну металеву коробку з кришкою (Загальний догляд за хворими, 1957, 170); З глибини операційної гукнула Віра Михайлівна. Господарство своє вона вже впорядкувала, на пальниках під стерилізаторами затрепетали сині вогники (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 202).
2. Робітник харчової промисловості, спеціаліст із стерилізації. Не відстають від фасувальниць дівчата з бригади стерилізаторів (Робітнича газета, 28.VII 1962, 1).