СТЕРЯТИ, яю, яєш, док., перех., розм. Втратити кого-, що-небудь. Холоне серце в грудях, Мов воно всю кров стеряло (Леся Українка, I, 1951, 154); Старий [сторож] і досі не стеряв віри, що та слава знову вернеться, знову настане (Панас Мирний, IV, 1955, 15).
♦ Стеряти розум, рідко — те саме, що Зійти з розуму (див. сходити). Вона і йому на кисет шовкову хустку подарувала. Кирило, мов розум стеряв з радощів, ухопив ту хустку обома руками, притулив до вуст, поцілував (Панас Мирний, III, 1954, 364); Люди наче розум стеряли. Від радощів, від щастя (Олександр Копиленко, Навколо полум’я, 1961, 34).
СТЕРЯТИ
Тлумачення слова