СТЕ́РЯНИЙ, а, е, розм. Який утратив самовладання, перебуває в стані несамовитості; розгублений, нестямний. Весь час ходив [о. Василь] якийсь стеряний, винувато дивився на всіх, говорив несміло (Гнат Хоткевич, II, 1966, 178); Татарин видер немовля з рук стеряної матері і, широко розмахнувшись, розбив йому голову об ріг цегляної пічки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 140).
СТЕРЯНИЙ
Тлумачення слова