СТЕ́ПНИЙ, а, е, розм. Те саме, що здібний. — Старша дочка ваша і гарна, й здатна, й добра, і до всього степна (Нечуй-Левицький, I, 1956, 134).
СТЕПНИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що степовий. А навколо багать — Куховарки-подруги, І вони гомонять Про степні лісосмуги (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 307).