СТЕПНЯ́К, а, чол., рідко.
1. Те саме, що степовик 1, 2. Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 115).
2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні. Жостір, а нерідко терен і шипшину можна побачити і в лісі. А от мигдаль, або бобчук, та карагана, яку ще називають дерезою, — це типові степняки (По заповідних місцях України, 1960, 15).
3. Степовий вітер. Б’є супрутній степняк навідліг, цілячись промерзлим пилом в обличчя (Радянська Україна, 19.III 1963, 3).