СТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до степліти. Розсівшись на траві, хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 244).
СТЕПЛІЛИЙ
Тлумачення слова