СТЕНО́З, у, чол., мед. Звуження якого-небудь трубчастого органа або отвору в порожнинному органі, яке утруднює їх функціонування. З його [кардіографа] допомогою можна визначити ступінь мітрального стенозу, виявити тромб у лівому передсерді й досліджувати ексудативний перикардит (Наука і життя, 11, 1967, 33).
СТЕНОЗ
Тлумачення слова