СТЕНОГРАФУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Робити запис усної мови способом стенографії. Сидить [Аглая-Феліцітас], слідить за словами професора, стенографує іноді (Ольга Кобилянська, За ситуаціями, 1914, 23); Альберт Сю шпарко стенографував усе до свого блокнота (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 348); Я колись навчився стенографувати і застенографував з доповіді Олександри Трохимівни все (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 226); — Ніч-зоря… Як це мило сказано! — захоплено вигукнула ад’ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу, що незабаром стане крилатою у врангелівських військах (Олесь Гончар, II, 1959, 274);
// перен. Буквально, точно передавати, відображати що-небудь.
СТЕНОГРАФУВАТИ
Тлумачення слова