СТЕНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до стенографія. Вона старанно вивчала скоропис і робила записи стенографічними знаками (Олесь Донченко, V, 1957, 228); Знаючи, як багато літераторові треба занотовувати, ми поринали в таємниці поширеної у нас стенографічної системи Миколи Миколайовича Соколова (Літературна Україна, 31.X 1969, 4).
2. Зробл. способом стенографії;
// перен. Який найточніше відображає що-небудь. Вона вимагала від мене мало не стенографічного звіту (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 206).