СТЕ́НЬГА, и, жін., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів. Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 413).
СТЕНЬГА
Тлумачення слова